Нормативний курс ведучий телепрограм спрямований на здобуття студентами якісних знань в галузі професійної діяльності телевізійного журналіста.
До розгляду специфіки екранної творчості тележурналіста зверталося багато вітчизняних і зарубіжних дослідників. Варто відзначити В.С.Саппака, Е.Г.Багірова, Р.А.Борецького, О.Я.Юровського, Г.В.Кузнєцова, С.О.Муратова, М.І.Скуленка, Л.С.Гуревича, Льюїса Бруса та ін., теоретичні розробки яких залишаються актуальними і сьогодні, оскільки містять чіткі рекомендації, вимоги, своєрідні “стандарти” щодо професійної діяльності журналіста-телевізійника, зокрема ведучого телепрограм.
Сучасні журналістикознавчі дослідження аналізують журналістські професії під різними кутами зору, розглядають окремі характеристики, нормативи, критерії, необхідні для творчого і професійного становлення майбутнього тележурналіста. Телебачення повсякчас демонструє здатність до видозмін, доповнень новими формами, видами, ознаками. Згідно свого функціонального призначення, природніх властивостей і специфіки, телебачення перебуває в постійному розвитку, залежить від новацій науково-технічної думки, а тому потребує удосконалень, експерементів, практичних і теоретичних досліджень. Сучасне телебачення переглядає традиційні жанри, вносить корекцію до застосування журналістських професій, пристосовує їх до своїх потреб.
Професія телевізійного ведучого ( модератора, шоумена) є необхідною фактично для всіх форматів телевізійного мовлення. Як сегмент поліпрофесії “телевізійний журналіст” вона сформувалася наприкінці 80-х, коли на зміну ведучому-диктору і ведучому-актору прийшов ведучий-журналіст. Це зіграло неабияку роль у становленні і типоформотворенні сучасних телепрограм. Саме із впровадженням професії телеведучого був сформований інформаційно-аналітичний тип програм, у якому журналіст виступає не лише в якості “людини-якоря” (anchor man, woman), а й коментатора, оглядача; новий перспективний поштовх для розвитку отримав інформаційно-розважальний тип програм, у якому ведучий-журналіст домінує у ролі лідера-оповідача. І хоча в інформаційному типі програм ведучий-журналіст фактично виконує функції ведучого-диктора, все ж глядачеві передається відчуття того, що екранний співрозмовник не просто “виконавець”, а добре поінформована особистість, професіонал, який володіє матеріалом, той, кому можна довіряти. Набула нового значення і роль ведучого в монотематичних телепрограмах, інакше розглядається і оцінюється творчість журналіста-ведучого в діалогічних видовищних та розважальних телешоу, зміцнилася і наповнилася новими характеристиками роль журналіста-ведучого в авторських телепрограмах.
Висвітленню теоретичних і практичних аспектів професійної діяльності журналіста-телеведучого в різних типах програм телевізійного мовлення і присвячений нормативний курс “Ведучий телепрограм”. Екранний вид журналістської творчості, параметри професійної діяльності телевізійного ведучого розглядаються на тлі дослідження функціонально-типологічних особливостей сучасних телевізійних програм.
Мета нормативного курсу - дати студентам 5 курсу чіткі, систематизовані знання про специфіку журналістської творчості на телебаченні і, зокрема, професійну реалізацію телевізійного ведучого.
Завдання нормативного курсу – ознайомити студентів із тенденціями функціонування професії телевізійного ведучого в сучасній тележурналістиці, визначити пріоритети, сформулювати основні критерії оцінки журналістської роботи.
Студент повинен : знати як створити проект, обгрунтувати концепцію, вибудувати структуру і композицію телевізійної програми різних типів мовлення, підготувати її до ефіру; вміти написати сценарій програми, текст для запису в кадрі (коментар, огляд, анонс події, “підводка” до теми), запропонувати власне візуальне вирішення програми; працювати перед камерою (як в режимі відеозапису, так і в режимі прямого ефіру; як в студії, так і на натурі), взяти інтерв”ю, провести бесіду, організувати дискусію.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові