Кожен з нас користується книгами, читає газети та журнали, помічає чи не помічає рекламні буклети, проспекти, плакати. А чи задумуємося ми, чому деяка поліграфічна продукція справді приваблює нас, на іншу звертаємо увагу лише у випадку необхідності, або ж взагалі не помічаємо? Дехто зауважить, що тематика того чи іншого видання може не цікавити конкретного споживача. Але ми ведемо мову не про змістове наповнення книги чи журналу, а про досконалість форми, зовнішню привабливість, співвідношення зображальних елементів.
Хто сьогодні створює видання? Завдяки комп’ютерним технологіям видавничі системи дозволяючи реалізувати будь-які задуми. Видавничими програмами досить легко оволодіти навіть непрофесіоналам у видавничій справі. Отож, редакції деяких газет обмежуються виключно верстальником, який може і не мати журналістської освіти, оскільки утримувати одного (чи кількох) верстальника набагато дешевше, аніж створювати макети на папері, рахувати рядки, визначати шрифтовий комплекс та ін. А потім з’являються на одній сторінці 10 різних шрифтів, поряд розташовані ліній в 1 та 6 пунктів, фотографії розташовані де-небудь, важливі матеріали заверстані в підвал та ін.
Ціль курсу “Макетування та верстка” полягає в тому, щоб дати загальне уявлення, як зробити видання прийнятним з погляду поліграфічних вимог.
Опанування курсу студентами Інституту журналістики, а також інших факультетів, де готують спеціалістів-видавців, дозволить опанувати видавничу та поліграфічну термінологію, оволодіти основами макетування, не допускати помилок під час створення макетів книг, газетно-журнальної чи рекламної продукції.
Курс “Макетування та верстка” у поєднанні з курсами “Шрифтознавство”, “Художнє оформлення видання”, “Системи обробки графічної інформації” та “Системи верстки” дозволяє комплексну підготовку кваліфікованих спеціаліст для газет, журналів, видавництв.
Тема 1. Розмірні елементи видання
Формат газети. Обсяг газети. Формат полоси. Кількість та формат текстових колонок.
Тема 2. Шрифт
Типометричні одиниці. Основні терміни. Групи шрифтів. Пропорції шрифтів. Розмір шрифту. Насиченість шрифту. Ефекти оформлення шрифтів.
Тема 3. Текст
Загальні правила набору. Правила переносів. Правила набору знаків та цифр. Набір заголовків. Набір таблиць.
Тема 4. Ілюстрація
Значення ілюстрацій. Технічна підготовка зображальних елементів. Види ілюстрацій. Форма, розмір та розташування ілюстрацій у газеті.
Елементи дизайну
Буквиця. Виворотка. Пуля. Оборка. Лінійки. Рамки. Елементи книги.
Колір
Система RGB. Система CMYK. Кольороподіл (конвертація). Прості кольори.
Постійні елементи газети
Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі.
Композиція газети
Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номеру газети. Композиційно-графічна модель видання.
Засоби виділення матеріалів у газеті
Шрифтове виділення. Виділення за допомогою формату. Композиційний метод. Графічний метод виділення. Комбінований метод виділення. Інші засоби виділення матеріалів.
Оформлення заголовків
Призначення заголовків. Види газетних заголовків. Архітектоніка газетного заголовку. Композиція заголовку. Шрифтографія заголовків.
Види подачі текстових матеріалів та їх оформлення
Добірка. Вікно. Підвал. Горище. Стояк. Розпашка. Газетний розворот. Полоса суцільного тексту. Тематична сторінка. Обмінна та об’єднана сторінка. Газета у газеті. Тематичний номер газети.
Верстка номеру
Верстка газети. Типові помилки верстки. Різновиди верстки. Верстка ілюстрацій.
Технічний процес підготовки публікації до видання
Створення макету. Кольороподіл. Пробні (сигнальні) відбитки. Створення форм. Підготовка пресу. Друк. Брошурування. Готова продукція.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові