Ласкаво просимо

Mета і завдання курсу

Включення до навчального плану Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка дисципліни „Основи редакторської майстерності” викликане нагальною потребою розширення спектру спеціальностей для такої тонкої і надзвичайно значущої сфери суспільного життя, як засоби масової комунікації. У зв’язку з цим внесено зміни у структуру інституту, зокрема засновано нову кафедру – видавничої справи та редагування, до традиційних спеціалізацій у підготовці журналістських кадрів для друкованої преси, телебачення та радіомовлення, додався фах журналістів-редакторів як для всієї системи засобів масової інформації, так і для книжково-видавничого комплексу країни.

Проблема фахової майстерності є ключовою в системі підготовки журналістських кадрів. Журналістська майстерність узагалі та редакторська зокрема настільки тісно пов’язані між собою, що органічно доповнюють одна одну і часто є невіддільними одна від одної. Тому майстерність редактора випливає з майстерності журналіста і розглядати її слід саме у цьому контексті.

Курс „Основи редакторської майстерності” має на меті ознайомити студентів з характером та особливостями їхнього майбутнього фаху, зі складниками професіональної вправності, на прикладах з практики розкрити тонкощі і „секрети” не тільки редакторської роботи над текстами, а й керівництва творчим процесом та створення сприятливої атмосфери в дорученому підрозділі та редакції загалом.

Головне завдання курсу - донести до студентів правильне розуміння редакторської діяльності, допомогти майбутнім фахівцям чіткіше і реальніше визначити свою роль у системі масової інформації взагалі та своє посильне місце у редакційному чи видавничому колективі зокрема, усвідомити параметри своїх фахових обов’язків.

Навчальна програма цього курсу та методичні рекомендації до нього побудовані таким чином, щоб у лекційній частині узагальнити та донести до студентського розуміння засадничі основи редакторської майстерності, її складники, закономірності редакторсько-журналістських творчості та високого професіоналізму, а практичними заняттями – закріпити теоретичний матеріал, спроектувати його на конкретну практику, ознайомити на місці з діяльністю редакцій засобів масової інформації та видавничого комплексу. При цьому, враховуючи нинішній рівень видавничої справи та перенесення багатьох видавничих функцій з поліграфічного підприємства в редакцію періодичного видання, принагідно варто звертати увагу студентів на зближення функціональної діяльності редакцій періодичних ЗМІ з класичною видавничою діяльністю та суто поліграфічним виробництвом .

І в лекційному курсі, і під час лабораторних та самостійних занять слід особливу увагу акцентувати на різновидах редакторської професії, чітко розмежовуючи редагування авторське (саморедагування), редагування професійне (чужих текстів), а також редакторську діяльність у сучасних умовах (організаторську роль редактора та редагування тематично спрямоване). При цьому слід завважити, що навчальна програма та методичні поради зорієнтовані на, так би мовити, професію редакторів-текстовиків, себто тих, які мають справу з текстами, і зовсім абстраговані від технічного та художнього редагування, оскільки ці питання є специфічними і лежать поза межами цього курсу.

Звичайно, зусилля студентів мають зосереджуватися на якомога глибшому оволодінні передусім творчим інструментарієм та професіональною вправністю журналіста й редактора – ці професії взаємозалежні та тісно пов’язані. Адже той, хто сам не володіє премудростями журналістського фаху, не зможе грамотно відредагувати ні свій особистий, ні, тим більше, чужий текст. Так само, як не маючи журналістських навиків, не розбираючись у складнощах сучасної соціально-політичної ситуації та тонкощах літературної творчості, неможливо керувати редакцією, редагувати і спрямовувати той чи той засіб масової інформації. Навіть суто літературне редагування неможливе без розуміння соціальних завдань державного будівництва, ролі і завдань у цьому засобів масової інформації, етичних та професійних вимог до журналістської творчості.

Дуже важливо загальнотеоретичні засади редакторсько-журналістської майстерності підкріплювати аналізом сучасної практики, спиратися на напрацьований досвід відомих редакторів та організаторів видавничої справи. Названий курс, передбачаючи закріплення теоретичного матеріалу на практиці, орієнтує студентів на самостійну роботу, передбачає контрольні питання і завдання та обговорення найважливіших проблем під час лабораторних та семінарських занять, спрямовує увагу студентів на практичний аналіз та розбір тематики, змісту, зображувально-виражальних засобів конкретних періодичних видань та теле- і радіопередач. Тому на практичних заняттях рекомендується якомога більше застосовувати ділові ігри, моделювати штатні розписи та завдання колективів редакцій періодичних завдань, проводити імпровізовані навчальні планірки, літучки, оглядаючи числа окремих газет, влаштовувати зустрічі студентів (найкраще у формі професійних прес-конференцій) з відомими українськими публіцистами, редакторами та видавцями, а також якомога більше практикувати відвідування редакцій періодичних видань та книжкових видавництв.

Посилити зацікавленість студентів проблемами журналістсько-редакторської майстерності та їхню спонукальну мотивацію до практичних занять можна за допомогою конкретизації практичних завдань, орієнтуючи групу на підготовку матеріалів певної тематики для конкретного періодичного видання – за попередньою домовленістю з редакцією. Публікація студентських студійних робіт в періодиці стане додатковим стимулом майбутніх фахівців до журналістської та редакторської творчості.

Успішне засвоєння матеріалів курсу „Основи редакторської майстерності” значною мірою залежить від опрацювання відповідної фахової літератури. Студентам рекомендуються для ознайомлення і вивчення праці таких відомих теоретиків і практиків української журналістики та видавничої справи, як Дмитро Прилюк, Володимир Здоровега, Анатолій Москаленко, Володимир Різун, Володимир Шкляр, Микола Тимошик, Олександр Глушко, Віталій Карпенко, Микола Подолян, Валерій Іванов, Тетяна Приступенко, Анатолій Чічановський та інші. Корисними для студентів будуть публіцистичні твори та погляди на літературно-журналістську творчість відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів пера (Олександра Довженка, Ернста Гемінґвея, Карела Чапека, Михаїла Кольцова, Васілія Пєскова та інших). Твори названих і неназваних у переліку авторів подаються у списках рекомендованої літератури.

У змістовому контексті курсу практичну користь у глибшому вивченні і засвоєнні матеріалу можуть дати зустрічі й бесіди з такими відомими практичними організаторами преси та журналістами, як Михайло Сорока, Ігор Лубченко, Іван Бокий, Левко Лук’яненко, Олександр Заєць, Василь Плющ, Тетяна Коробова, Юлія Мостова, Тетяна Лігачова, Олена Притула, та інші. Зустрічі з практиками слід організовувати відповідно до тем курсу з врахуванням інтересів та побажань студентів.

Отже, загальний напрямок занять – наближення до практики та аналіз практики. Форма засвоєння – лекційні та практичні заняття в поєднанні із самостійною роботою, зустрічами з практиками і дискусіями з окремих проблем.

Курс „Основи редакторської майстерності” складається з 49-и тем, на їх засвоєння відводиться 192 години, з них 80 лекційних та 112 практичних занять. Акцент робиться на самостійну роботу студентів під керівництвом викладача. Засвоїти курс передбачається впродовж 6-х семестрів на 2-му, 3-му та 4-му курсах інституту журналістики. Навчальна програма на восьмий семестр передбачає виключно практичні заняття. Їх проводять разом з викладачем запрошені ним відомі редактори-практики та діячі української журналістики у формі пресових конференцій, де запитання з тем ставлять студенти. Друга пара занять – проводиться по групах у формі обговорення та дискусій з приводу минулої прес-конференції. Така форма і побудова занять покликана розвивати в студентів уміння аналізувати, логічно мислити та оцінювати ситуацію, самостійність суджень, розкутість та політ думки, що конче необхідно буде у практичній роботі по закінченню навчання.

Форма контролю якості навчання студентами матеріалу передбачає на кожному курсі залік під час зимової та екзамен під час літньої сесій – себто три заліки та три екзамени за три навчальні роки. Така система дасть змогу визначити ступінь засвоєння студентами курсу „Основи редакторської майстерності” та вивести середню оцінку для додатку до диплома про завершення навчання.