Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Методичні поради

Навчальний курс “Коректура” викладається за модульно-рейтинговою системою. Загалом він складається з 8-и лекційних тем; що згруповані у три тематичні модулі. У кінці кожного модуля підбиваються підсумки його вивчення; а на заліку беруться до уваги ці результати. На викладання дисципліни відводиться годин; з них 15 год. лекційних та год. практичних занять.

Найважливіше у курсі ― опанувати повну коректуру оригіналу за допомогою відповідних коректурних знаків. Тому год. практичних занять слід відвести на закріплення навичок використання коректурних знаків усіх груп при коректорському читанні.

На лекції пропонуються теми концептуального характеру ― про суть коректорської професії, завдання, хід, методику коректури тощо. На практичних заняттях вони закріплюються в обговоренні, при цьому аналізуються зразки виконаної коректури різнотипних видань. Спонукою до вивчення дисципліни можуть стати зустрічі з коректорами-практиками.

Засвоєння практичних коректорських навичок відбувається за висхідним принципом: на кожне наступне заняття виносяться вправи на закріплення раніше вивчених знаків та додається новий тип (або кілька нових типів) коректурних знаків. Останні три заняття навчального курсу проводяться як практикум з коректури, на якому студенти виконують завдання на виправлення помилок за допомогою усієї вивченої системи коректурних знаків.

Відпрацьовуються на практичних заняттях також і навички коректури за допомогою сполучних ліній.

Важливою складовою концепції дисципліни повинна бути самостійна робота, на яку пропонуються завдання, покликані розширювати, поглиблювати, закріплювати базові знання.

Для контролю знань студентів використовуються: а) усні відповіді на теоретичні питання (див. проблематику практичних занять до кожної лекційної теми); б) письмові роботи; в) вправи на виконання коректури; г) залік.

Критерії оцінювання та умови заліку

Найголовнішим показником успішного засвоєння дисципліни є уміння студентів виконувати т.зв. повну коректуру тексту за допомогою відповідних коректурних знаків. Однак рівень засвоєння даної дисципліни студентами визначається за низкою критеріїв.

По завершенню навчального курсу студенти повинні знати:
• терміни і поняття, якими описуються реалії коректури;
• основні віхи історії коректури;
• сучасний стан і тенденції коректорської справи;
• етапи руху коректур та різновиди коректурних відбитків;
• основні технічні правила набору і верстки;
• систему коректурних знаків для текстових та ілюстраційних оригіналів (за Державним стандартом “ГОСТ 7.62-90”);
• характерні риси книжкової, журнальної і газетної коректур.

Студенти повинні здобути наступні практичні навички:
• вибирати оптимальну техніку і методику здійснення коректури;
• уміти виконувати класичну і комп’ютерну коректуру тексту;
• опрацьовувати коректурні відбитки як з текстовими, так і ілюстраційними частинами оригіналу;
• володіти технікою коректури з використанням коректурних знаків, а також коректури на “віжках”. • уміти підраховувати обсяг виконаної коректури.

Щоб отримати залік з коректури студент повинен:
• засвідчити знання теоретичного матеріалу: брати участь в обговоренні проблем, що виносяться на практичні заняття;
• успішно виконувати на практичних заняттях завдання;
• виконати завдання, що виносяться на самостійну роботу;
• виконати письмові роботи ― дослідження коректури у певному книжковому або періодичному виданні (видання для аналізу обирає студент) та ітерв’ю з досвідченим коректором-практиком;
• виконати контрольний тест;
• успішно відповісти на залікові питання.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові