Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Мета і завдання курсу

Дисципліна “Квалілогія видання” вивчається студентами Інституту журналістики на кафедрі “Видавнича справа та редагування” у 9-му семестрі. До цього студенти вже отримали базові знання практично з усіх дисциплін, необхідних редактору, здали відповідні заліки та іспити, відпрацювали виробничу практику, отже даний курс є до деякої міри підсумковим. Вивчення “Квалілогія видання” завершується заліком.

Слово “квалілогія” не набуло широкого розповсюдження; воно вживається для найменування науки, яка лиш формується: теоретичних основ контролю якості. Історія контролю якості налічує близько ста років, але лиш нещодавно стали відкриватись фундаментальні проблеми цієї галузі, і від конкретних виробничих технологій фахівці почали звертатись до глибших теоретичних студій. Майбутні редактори, як люди, що стоять на сторожі видавничої, а відтак і всієї національної культури, повинні усвідомити комплексний характер проблеми якості у видавничій справі як ключовій галузі громадського життя.

У широкому розумінні якість тлумачиться як всебічна оцінка продукту у співставленні з вимогами та очікуваннями ринку, у співставленні з іншими, конкуруючими чи навпаки сприятливими суспільними тенденціями.

Важливість розробки кожною державою власниої системи якості обумовлюється кількома чинниками.

Передусім, за цим визначається рівень культури національного видання, професіоналізм тих, хто створює книгу, якість редакційно-видавничого і книготорговельного процесу в цілому.

По-друге, йдеться про повноту, зручність, точність і водночас лаконічність інформування потенційного читача кожного видання, а отже, і про успішне просування такого видання на ринку.

По-третє, вміння й бажання дотримуватися вимог стандартів виводить кожного виробника друкованого продукту на відповідний рівень співмірних характеристик його твору з міжнародними критеріями, залучення конкретної видавничої продукції до загальносвітової інформаційної скарбниці й ідентифікації окремо взятої держави чи окремо взятого видавця в цьому видавничому морі.

Іншими словами, ідеться про законне право держави посісти належне місце серед видавничих набутків інших країн світу, на рівноправних умовах брати участь у творенні загальноцивілізаційного інформаційного фонду.

Саме перелічені вище чинники й покликали до життя ще у 1946 році Міжнародну організацію із стандартизації (ISO), нормативні положення якої клалися в основу розробки відповідних документів окремих держав.

Нині, в нових умовах розвитку України, коли змінилося саме поняття видавничої справи і книготоргівлі, коли ця діяльність з ідеологічної ділянки перейшла в ринкову площину, а книга стала одним із товарів на цьому ринку, змінилися й самі критерії щодо ідентифікації всієї видавничої продукції, тобто до тієї інформації, що вміщується на вхідних і вихідних даних кожного видання. Відповідно до рекомендацій Центру розвитку видавничої справи, що створений при Інституті “Відкрите суспільство” в Будапешті, така ідентифікація має переслідувати наступні цілі:
- ідентифікація інтелектуальної власності на книгу;
- ідентифікація видавництв, особливо у випадках правових суперечок цивільного чи кримінального характеру (така функція вважається функцією безпеки);
- допомога для складання статистики чи реєстрів;
- допомога в логістиці і маркетингу книги як товару;
- допомога у фіскальних потребах (це відноситься до обліку митних чи податкових органів, а не до публікації економічних параметрів видання – накладу, ціни тощо).

Постановка проблеми в такій площині вимагає рішучої відмови від практики розміщення на вихідних даних видань цілої низки колись обов’язкових атрибутів, у практичній користі й цінності яких давно вже відпала потреба і які лише вносять плутанину та загромаджують “вхід” і “вихід” з книги нікому не потрібною інформацією.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові